Всесвітній день захисту тварин - 1 Жовтня 2010 - Довкілля Вінниччини: актуальні новини

4 жовтня в екологічному календарі відзначене як Всесвітній день захисту тварин, який прийнято відмічати у день смерті Святого Франциска – великого святого, який вважався заступником та покровителем усіх беззахисних, у тому числі тварин. Рішення про щорічне святкування такого дня було прийняте ще у 1931 році учасниками Міжнародного конгресу прихильників руху з захисту природи, який проходив в Італії. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин в різних країнах світу.

З того часу міжнародною спільнотою багато зроблено в галузі підвищення суспільної свідомості та активності громадян щодо захисту тварин та гуманного ставлення до них. На сьогодні у світі діє цілий ряд міжнародних природоохоронних конвенцій і угод світового, європейського, регіонального та міждержавного рівнів, які є чинними й для України. Серед них: Конвенція про охорону біологічного різноманіття, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція), Конвенція з охорони дикої фауни, флори, та природних місць перебування в Європі (Бернська конвенція), "Про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що знаходяться під загрозою знищення" (CITES).

Окрім того, в нашій країні прийняті закони України "Про тваринний світ", який регулює відносини у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, "Про захист тварин від жорстокого поводження", який спрямований на захист від страждань і загибелі тварин унаслідок жорстокого поводження з ними та захист їх природних прав.

На чисельність й розвиток популяції диких тварин впливає два фактори: як знищення самих тварин, так і знищення природних місць існування. Тому актуальним є питання збереження не окремих видів в окремих осередках, а збереження й відтворення цілої системи територій, які забезпечували б нормальне існування тварин, стали би місцями їх проживання та можливими шляхами міграції. Нормальні умови існування – це можливість обмінюватись генофондом та знаходити нові місця притулку, мати достатню кормову базу.

Таким умовам відповідає сформована повноцінна, цілісна екологічна мережа, яка складається з територій – природних ядер, де здійснюється охорона видів, та екологічних коридорів, які поєднують місця проживання та є шляхами міграції тварин. З метою зменшення антропогенного впливу на природні комплекси визначаються спеціальні буферні зони та зони відтворення. Таким чином створюється неперервна, цілісна екологічна мережа та забезпечується виживання тварин в антропогенних ландшафтах нашої області.

Тому особливе місце у справі охорони диких тварин займає Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки". На Вінниччині впроваджується "Регіональна програма екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки”, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року.

Створення екомережі є наступним кроком розвитку заповідної справи, адже цілісні природні комплекси локалізовані, стан, близький до природного, мають ландшафти лише на 14,2% території області. Формування екологічної мережі сприяє збору збережених природних комплексів у цілісну систему.

Держуправлінням проводиться системна робота із виявлення рідкісних та зникаючих видів тварин та надання місцям їх проживання статусу об'єктів природно-заповідного фонду. Такі території автоматично являються природними ядрами й забезпечують охорону тварин. Дуже добре, коли в таких місцях, окрім охорони, здійснюються біотехнічні заходи, зокрема, підгодівля тварин взимку та створення кормових полів. Такі заходи сприяють концентрації тварин в зимовий період, зменшуючи для них ризик стати об'єктами незаконного полювання, адже сучасна зброя та транспортні засоби залишають тваринам дуже мало шансів на виживання. В першу чергу це стосується копитних тварин. Приклад – практичне зникнення в області лося, який є особливо вразливим видом, оскільки, звик до людини та схильний до міграції.

Наразі в області впроваджується загальнодержавний план дій щодо збереження субпопуляції зубра європейського в Україні. За результатами таксації, проведеної на початку цього року, стадо нараховувало 90 особин". З метою визначення чисельності та поширення рідкісних та зникаючих видів Державним управлінням започатковано ведення Кадастру хребетних видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Гострою проблемою, у сенсі збереження диких видів фауни, залишається надання в оренду водних об'єктів – ставків. На сьогоднішній день зберігається тенденція знищення рослинних комплексів з метою збільшення плеса для промислового розведення риби, що значно збіднює біорізноманіття даних територій. Адже саме зарослі ставки створюють сприятливі умови для проживання та розмноження птахів та окремих видів тварин, зокрема, видри й ондатри.
Передбачений у нашій країні й захист домашніх тварин й тварин, які утримуються в неволі. Так, Законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження " визначені правила утримання домашніх тварин та диких тварин у неволі. Зокрема, чітко визначено, що утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища – Мінприроди України. Виключенням є тимчасове утримання врятованої постраждалої тварини, а також дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

2 жовтня в екологічному календарі відзначено як Всесвітній день свійських тварин, який святкується з 1983 року у день народження Махатми Ганді – передового борця за гуманне поводження із свійськими тваринами. Відзначення цього дня має на меті викрити, оприлюднити, оплакати та досягти зменшення у майбутньому страждань та смерті мільярдів корів, свиней та інших свійських тварин на тваринницьких підприємствах та в місцях для забою худоби. В цей день також оприлюднюються спустошувальні наслідки впливу інтенсивного тваринництва на здоров'я людини та стан навколишнього середовища.