Дані рішення стали результатом аналізу найбільш гострих питань природокористування, консультацій із Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища та головним управлінням економіки.
Одним із особливо значущих є рішення звернутись до Верховної Ради України з клопотанням про внесення змін до Кодексу України про надра в частині одночасного надання спеціального дозволу на користування ділянкою надр та дозволу на користування земельної ділянки родовища. Прийняття нових правових вимог у сфері надрокористування необхідно у зв'язку з тим, що з 1995 року, коли був прийнятий чинний Кодекс України про надра, відбулися суттєві економічно-правові зрушення. Деякі положення пізніше прийнятих законодавчих актів суперечать вимогам, заявленим у даному Кодексі. При нерозв’язанні проблеми Україна вже у недалекому майбутньому зіштовхнеться із неможливістю використання наявної мінерально-сировинної бази та відкриття нових родовищ.
Серед інших питань надрокористування прийнято рішення зобов'язати кожне добувне підприємство розробити обов'язкові заходи з рекультивації відпрацьованих гірничих виробок, збереження ґрунтового шару тощо.
У галузі оформлення земельних ділянок вирішено розробити та затвердити у межах чинного законодавства чітку систему проходження документів щодо оформлення права користування земельними ділянками, передбачивши термін проходження цих документів від 6 до 8 місяців.
У формі рекомендацій для органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади оформлено рішення обласної ради щодо: · недопущення вилучення земель, зайнятих природною рослинністю, які входять до регіональної екологічної мережі і є її структурними елементами; · отримання орендарями водних об'єктів всіх відповідних дозвільних документів згідно з вимогами чинного законодавства; · досягнення 10% рівня заповідності територій від загальної площі земель запасу.
Значна увага була приділена питанням безпечного поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин. Так прийнято рішення забезпечити фінансування відповідних заходів за рахунок коштів фондів охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів на рівні 10-15% та визначити балансоутримувача Джуринського отрутомогильника. |