Екоцид власними руками - 21 Жовтня 2009 - Довкілля Вінниччини: актуальні новини

Вже неодноразово писалось про недопустимість спалювання органічних решток – трави, листя, гілля у звичайних вогнищах, які розводять на присадибних ділянках, дачах, городах. Те, що такі вогнища спричиняють вкрай негативний вплив на довкілля й здоров'я людей, здогадується, мабуть, більшість з тих, хто їх розводить, але, як завжди, сподіваються на вічне "авось".

Можливі варіанти компостних куч

Давайте більш уважніше подивимось на те, що відбувається при згоранні рослинних решток та побутового сміття.

Про те як і чим ми отруюємо самих себе, дітей, природу розповідає головний спеціаліст Держуправління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, координатор Регіонального центру моніторингу довкілля Людмила Горбенко: "За умови високої температури горіння та достатньої кількості кисню сміття згорає повністю, при цьому утворюються водяна пара, вуглекислий газ, оксиди азоту. Однак, у звичайному вогнищі, навіть за умови повністю сухого сміття, неможливо досягнути достатньо високої температури для повного згорання. А навіть при невеликій вологості, температура різко знижується. Саме низька температура горіння та недостатня кількість кисню є причиною того, що при згоранні сміття утворюється сполуки з мутагенними й канцерогенними властивостями.
Наприклад, при спалюванні кучі торішнього листя й трави згорає лише верхня частина, в той час, як нижня тліє, димить й, при недостатній кількості кисню, виділяє у повітря багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука - чадний газ СО. Концентрація СО при спалюванні побутового сміття може дорівнювати тій, що реєструється на міських магістралях. Він, дуже легко зв'язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку.
Небезпечними для людини є також іританти — подразнюючі речовини, котрі особливо шкідливі для тих, хто, страждає від ГРЗ, астми, хронічних захворювань бронхів. Іританти подразнюють нервові закінчення у бронхах, викликаючи ядуху. Найнебезпечнішими серед них є оцтова кислота й акролеїн, які виділяються при горінні вогнища. Саме вони спричиняють почервоніння, сльозоточивість очей та виснажливі напади кашлю.
Рослини тривалий час (місяцями) поглинають великі кількості пилу, очищуючи повітря від токсичних речовин, а потім, при спалюванні, всі поглинені токсичні речовини за хвилини повертаються назад у повітря. Якщо ж спалюються городні чи садові рослини, які під час сезону були оброблені отрутохімікатами, в повітря разом із димом викидається цілий набір вкрай небезпечних речовин.
Токсичні речовини виділяються з димом, в аерозольному стані мінімальними дозами попадають в організм людини, накопичуються і, звичайно, спричиняють патологію у самому слабкому місці".

Так що ж ми отримуємо, вдихаючи дим від вогнищ, розведених рукою дбайливих господарів?

Це: бенз(а)пірени, діоксини, важкі метали, ряд інших канцерогенних сполук, здатних викликати утворювання злоякісних пухлин та захворювання дихальних шляхів.
Загальновідомо, що при спалюванні будь-яких органічних речовин завжди утворюється сажа, її мікрочастинки дуже добре адсорбують канцерогенні речовини. Канцерогени, адсорбовані поверхнею твердих частинок сажі, діють на живі клітини сильніше, ніж ті самі канцерогени у чистому вигляді. В першу чергу це відноситься до бензоперену.
Варто окремо сказати про сумновідомі діоксини, які відносяться до стійких органічних забруднювачів та вирізняються надзвичайно високою токсичністю. Вони розчиняються у жирах і мають високий рівень проникнення. 2,3,7,8-тетрахлордибензо-p-діоксин за токсичністю переважає такі отрути, як синильна кислота, стрихнін, кураре, поступаючись лише ботулінічному, правцевому та дифтерійному токсинам. Його гранично допустима концентрація - 10−12 грама (0,0000000000001г) на кілограм речовини або на літр рідини!
Отруєння діоксинами найбільше вражає імунну систему людини, викликаючи такий самий імунодефіцит, як і при ВІЛ-інфікуванні, хоча й менш виражений. Може призвести до інших негативних впливів на здоров'я людей, які передаються наступним поколінням. Це руйнування ендокринних гормональних систем, особливо пов'язаних із статевим розвитком, шкідливий вплив на критичних стадіях розвитку ембріона; порушення розвитку імунної системи, що призводить до зростання чутливості до інфекційних захворювань.
Діоксини накопичується у жирі молока, включаючи грудне жіноче, м’ясі, яйцях, вершковому маслі, рибі, потрапляючи з продуктами в організм тих, хто їх споживає.
Діоксини завжди утворюються при застосуванні хлору і при будь-яких високотемпературних процесах. Навіть при палінні сигарети утворюється невелика кількість діоксинів. Діоксини стійкі до дії сильнолужного й сильнокислого середовища в некаталітичних умовах. Це призводить до їх накопичення у природі, оскільки період їх розпаду у ґрунті складає 10-20 років, а у воді біля 2 років. Діоксини мають високу термічну стійкість, ефективний розпад відбувається лише при температурах вище 1250 градусів Цельсія й часі більш, ніж 2 секунди. Їх термічний розпад при менших температурах є оборотним процесом, при 200-450 градусах Цельсія вони синтезуються знову.
Якщо ж у вогонь кидають уламки меблів, пластик, пластмасу, поліетиленові пакети, то в повітря разом з димом викидаються оксид вуглецю, ціановодень (синильна кислота), хлороводень, акролеїн, оксиди азоту, ароматичні вуглеводні.
Хлоровані поліароматичні вуглеводні, які містять такі високотоксичні и канцерогенні речовини, як діоксини та дибензофурани утворюються, якщо полімери, що містять хлор, спалюють при температурі, нижче 1100° C, Загалом при згоранні полівінілхлориду (ПВХ) утворюється біля 75 потенційно токсичних речовин.
При згоранні синтетичних матеріалів, що містять азот – нейлону, деяких акрилів, поліуретанових пін (поролону) – утворюються ціаніди. Якщо кисню достатньо, то ціаніди повністю руйнуються утворюючи водяну пару, вуглекислий газ та оксиди азоту (які теж є доволі отруйними речовинами). Але у вогнищі, вони, як правили, залишаються незмінними. Навіть при незначних кількостях, ціаніди уражають органи дихання й нервову систему людини.
Якщо у вогонь потрапляють уламки фанери, ДВП, ДСП, в атмосферу виділяються ціаніди и формальдегіди. При спалюванні деревини, покритою фарбою, що містить сполуки свинцю, ці сполуки потрапляють в організм людини через легені.
.
Що ж робити із сміттям, якщо його не можна спалювати?

Пластик, вироби з ДВП, ганчір'я, бляшанки — викидати у сміттєві контейнери. Закопувати таке сміття категорично не можна, дуже повільно розкладаючись, він багато років забруднює ґрунти токсичними речовинами.
Рослинні рештки найкраще складати у компостні ями.
Листя рослин, уражених шкідниками чи хворобами можна спалити, але невеликими кількостями та добре висушеними. Краще це зробити у пічці, де температура набагато вище, ніж у вогнищі, де викид небезпечних продуктів горіння зводиться до мінімуму.