Вінниччині під час наради приділялась особлива увага, оскільки область займає майже останнє місце за площами територій та об'єктів природно-заповідного фонду.  

На необхідності розширення природно-заповідної мережі області акцентував увагу голова облдержадміністрації  Олександр Домбровський на нараді з керівниками профільних управлінь 14 липня 2009 року. Губернатор вимагає від профільних управлінь чіткої концепції подальшого розвитку національної екологічної мережі, проведення повної інвентаризації ділянок, потенційно придатних для заповідання. Дане питання знаходиться на контролі у губернатора області. 

Коментує начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області Дмитро Олексійович Бабич:

"У 2009 році Державне управління охорони навколишнього природного середовища активізувало роботу із створення нових об’єктів природно-заповідного фонду області. Дані роботи проводяться з метою збереження природних комплексів, які мають особливу природоохоронну та рекреаційну цінність, тваринного і рослинного світу, ландшафтного різноманіття та підтримання екологічної рівноваги регіону.  

Проблема збереження, охорони і відтворення вцілілих куточків природи є надзвичайно актуальною для Вінниччини. Адже область має дуже високий відсоток розораності земель – біля 70%, площа лісів складає майже 14% при оптимальній лісистості 18-25%. Заповідний фонд області складає лише небагато більше одного відсотка.

Разом з тим в області збереглося чимало ділянок природної рослинності та природних ландшафтів. Тобто ми маємо гарну перспективу для збільшення заповідних територій.

Новий об'єкт природно-заповідного фонду створюється за чітко визначеним, відповідно до діючого законодавства, порядком. Першими кроками у цьому напрямку є клопотання про оголошення територій та об'єктів ПЗФ та погодження даного клопотання з власниками та користувачами даних територій. Більшість проблем виникає саме на етапі погодження, оскільки місцеві громади, як показав досвід, не мають достатньої інформації щодо отримання для себе нових переваг та перспектив в разі створення в межах їхніх територій об'єктів заповідного фонду.

Натомість, у створенні заповідних об'єктів мають бути зацікавлені, перш за все, саме місцеві територіальні громади. Чому? По-перше, заповідані території не зможуть бути приватизовані, а залишаться у користуванні громади. Так само здійснюється, з дотриманням певних вимог, традиційна господарська діяльність.

Разом з тим  заповідний об'єкт дає можливість залучати кошти фонду охорони навколишнього природного середовища, міжнародних фондів та різноманітні благодійні внески для його охорони для благоустрою.   

Для здійснення різноманітних освітньо-виховних та оздоровчих  заходів можна залучати місцеві природоохоронні, освітньо-виховні, будівельні організації, що призводить до розвитку регіону в цілому.

Наявність заповідного об'єкту сприятиме розвитку у регіоні зеленого та екологічного туризму (спостереження за птахами, звірами тощо), в тому числі іноземного.  До обслуговування туристів, організації упорядкованих місць відпочинку і постачання продуктів харчування можуть будуть долучені місцеві жителі, які отримають від цієї діяльності додаткові прибутки.

Створення туристичної інфраструктури дає можливість і поштовх для розвитку малого туристичного та іншого бізнесу - стоянки, мотелі, заклади торгівлі та харчування, кінні маршрути, прокат човнів, катамаранів тощо. 

В інтересах самої місцевої громади не очікувати на сторонніх людей, які можуть в будь-який момент прийти і перетягнути на себе організацію названих заходів, сплачуючи громаді копійки, а самим надавати послуги з організації відпочинку.  Сільська рада може створити  власне комунальне підприємство з надання послуг. В такому разі кошти надходитимуть не окремим приватним особам, а власне територіальній громаді.

Таким чином розвиток туристичної інфраструктури сприятиме створенню нових робочих місць для місцевих жителів, активізує роботу закладів торгівлі, культурно-побутового та транспортного обслуговування.

Також місцева громада отримує таку суттєву перевагу, як екологічно чиста територія, до якої забезпечений вільний доступ. Думаю, що такий варіант  є набагато кращим ніж споглядання височенної огорожі або мовчазних охоронців.   А за умови грамотного і ощадливого використання, даний ресурс є невичерпний для багатьох поколінь. 

     Особливістю природно-заповідного фонду області є те, що більшість об’єктів становлять заказники і пам’ятки природи, які мають доволі невелику площу – до 1 гектара.   Це означає, що природно-заповідний фонд області має  мозаїчну структуру, що, м’яко кажучи, не дуже добре для рослинного і тваринного світу. 

Тому серед інших проектів заповідання, що здійснюються в області, особлива увага приділяється створенню масштабних об'єктів. Серед таких - регіональний ландшафтний парк "Середнє Побужжя". Долина Південного Бугу та прилеглі до неї території утворюють меридіональний природний коридор і є важливим елементом національної екологічної мережі.

Дані місця досліджувались науковцями, за результатами досліджень підготовлене наукове обґрунтування. Парк буде розташований в межах Немирівського і Тиврівського районів. В даний час триває процес погоджень на рівні місцевих рад.  

Треба наголосити, що лише 10 відсотків від території парку проектується як заповідна зона. Решта території – зони рекреації (відпочинку) та господарські. Тобто на переважній більшості територій будуть   проводитись ті самі види робіт, що проводились і раніше – випас худоби, сінокосіння тощо. Крім того землі, які ввійдуть до парку, не вилучаються із користування сільських рад, до них залишається вільний доступ.

Ще ніколи створення заповідних територій не призводило до погіршення стану довкілля. Окрім того, якщо територіальна громада надає частині своїх земель статус заповідних, вона стовідсотково зберігає їх для себе та своїх дітей від будь-чиїх посягань. І чим вище статус заповідання, тим надійніша охорона.

Так що ми радимо, просимо, закликаємо місцеві громади долучитися до процесу заповідання і прийняти рішення на користь природі і самим собі".