Начальник відділу охорони земель, заповідної справи та екомережі Державного управління охорони природи у Вінницькій області Євген Ворона: "Оскільки на чисельність й розвиток популяції диких тварин впливає два фактори: знищення місць існування та знищення самих тварин, стає актуальним питання збереження не окремих видів в окремих осередках, а збереження й відтворення цілої системи територій, які забезпечували б нормальне існування тварин, стали би місцями їх проживання та можливими шляхами міграції. Нормальні умови існування – це можливість обмінюватись генофондом та знаходити нові місця притулку, мати достатню кормову базу.
Таким умовам відповідає сформована повноцінна, цілісна екологічна мережа, яка складається з територій – природних ядер, де здійснюється охорона видів та екологічних коридорів, які поєднують місця проживання та є можливими шляхами міграції тварин. З метою зменшення антропогенного впливу на природні комплекси визначаються спеціальні буферні зони та зони відтворення. Таким чином створюється неперервна, цілісна екологічна мережа та забезпечується виживання тварин в антропогенних ландшафтах нашої області".
Тому особливе місце у справі охорони диких тварин займає Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки".
На Вінниччині впроваджується “Регіональна програма екологічної мережі Вінницької області на 2004-2015 роки”, затверджена рішенням 9 сесії 4 скликання від 22 жовтня 2003 року.
Створення екомережі є логічним наступним кроком розвитку заповідної справи після створення окремих об'єктів природно-заповідного фонду. Адже, за останні три століття область зазнала значного антропогенного впливу, зокрема, це вирубування лісів, розорювання степових ділянок, осушування боліт. Цілісні природні комплекси локалізовані, стан, близький до природного, мають ландшафти лише на 14,2% території області. Формування екологічної мережі сприяє збору збережених природних комплексів у цілісну систему.

Начальник відділу охорони земель, заповідної справи та екомережі Євген Ворона: "Держуправлінням проводиться системна робота із виявлення рідкісних та зникаючих видів тварин та надання місцям їх проживання статусу об'єктів природно-заповідного фонду. Такі території автоматично являються природними ядрами й забезпечують охорону тварин. Дуже добре, коли в таких місцях, окрім охорони, здійснюються біотехнічні заходи, зокрема, підгодівля тварин взимку та створення кормових полів. Такі заходи сприяють концентрації тварин в зимовий період, зменшуючи для них ризик стати об'єктами незаконного полювання, адже розвинена мережа доріг, сучасна зброя та транспортні засоби залишають тваринам дуже мало шансів на виживання. В першу чергу це стосується копитних тварин. Приклад – практичне зникнення в області лося, який є особливо вразливим видом, оскільки, звик до людини та схильний до міграції. Зменшилась в області й чисельність субпопуляції зубра європейського – за результатами таксації, проведеної на початку цього року, стадо нараховувало 90 особин, замість більше сотні голів кілька років тому".
Наразі в області впроваджується загальнодержавний план дій щодо збереження субпопуляції зубра європейського в Україні. Серед чисельних напрацювань управління у галузі збереження біорізноманіття – визначення територій водно-болотних угідь, які представляють регіональне, загальнодержавне, а також міжнародне природоохоронне значення та підпадають під дію Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя. З метою визначення чисельності та поширення рідкісних та зникаючих видів Державним управлінням започатковано ведення Кадастру хребетних видів тварин, занесених до Червоної книги України.

Гострою проблемою, у сенсі збереження диких видів фауни, залишається надання в оренду водних об'єктів – ставків. На сьогоднішній день зберігається тенденція знищення рослинних комплексів з метою збільшення плеса для промислового розведення риби, що значно збіднює біорізноманіття даних територій. Адже саме зарослі ставки створюють сприятливі умови для проживання та розмноження птахів та окремих видів тварин, зокрема, видри й ондатри.

Передбачений у нашій країні й захист домашніх тварин й тварин, які утримуються в неволі. Так, Законом України "Про захист тварин від жорстокого поводження " визначені правила утримання домашніх тварин та диких тварин у неволі. Зокрема, чітко визначено, що утримання диких тварин у неволі допускається за наявності дозволу, який видається центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища – Мінприроди України.
Виключенням є тимчасове утримання врятованої постраждалої тварини, а також дрібних диких тварин, які традиційно утримуються людьми в неволі і можуть бути забезпечені умовами, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Загалом, на території області мешкають 40 видів ссавців, 250 видів птахів, 30 видів риб, з яких занесені до Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України та регіонально рідкісних 27 видів ссавців, 57 видів птахів, 5 видів плазунів, 8 види риб та 62 види комах.
Регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища перебування диких тварин, забезпечення умов постійного існування усього видового складу і популяційного різноманіття в стані природної волі, неволі чи напіввільних умовах забезпечується спеціально уповноваженими органами та користувачами мисливських угідь області.