Відзначається у день підписання Рамсарської конвенції, повна назва якої – "Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів". Україна є одним із 168 членів – договірних сторін Конвенції, які взяли на себе зобов'язання надати до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення хоча б одне своє угіддя та взяти його під охорону.
На Вінниччині до списку водно-болотних угідь міжнародного значення входить майже п'ять з половиною тисяч гектарів, що охоплюють територію від села Лядова до міста Ямпіль. Ця частина басейну Дністра є особливо цінною для водно-болотних видів птахів, де зустрічаються птахи 205 видів, з яких 113 – гніздиться. До Червоної книги Всесвітнього союзу охорони природи занесені 9 видів, до Червоної книги України – 24. В деякі періоди року кількість птахів на цій дільниці річки сягає понад 20 тисяч. 57 видів включені в перелік Боннської конвенції про охорону мігруючих видів диких тварин. Взимку на відкритих плесах можна бачити скупчення крижня, лебедя-шипуна, сірої та білої чапель, лиски, червонокнижних видів: гоголя, лебедя-кликуна, великого, середнього та малого крехів, чубатої черні, свіязі, сірої гуски та багатьох інших.
І хоча в Україні є чималі за площею водно-болотні угіддя природного походження – північне полісся та Причорномор'я, Вінниччина до жодної з цих зон не належить. Тому роль нечисленних водно-болотних угідь нашого регіону важко переоцінити.
Адже болота, особливо високотравні, мають надзвичайну здатність до очистки води. Кількість якісної питної води також в деяких випадках напряму пов'язана з наявністю повноцінних природних болотних комплексів. Тому, роль водно-болотних екосистем у процесах очищення води, у збереженні біорізноманіття, у процесах формування клімату, регуляції стоку річок важко переоцінити. Масове осушення боліт, що розпочалося з середини двадцятого століття, викликало негативні наслідки для природи. Серед них пониження рівня ґрунтових вод, всихання навколишніх лісів, ерозія ґрунтів й небажана зміна ландшафту в цілому.
Департамент екології та природних ресурсів проводить наукові дослідження таких територій та роботу з надання їм статусу угідь міжнародного, загальнодержавного, регіонального чи місцевого значення. У результаті таких обстежень складений перелік територій, які можуть відповідати критеріям водно-болотних угідь міжнародного значення.
Такі території дуже мальовничі, з різноманітною чисельною живністю і птаством, їм вкрай необхідно надавати статус заповідних зон. А для бажаючих там можна влаштувати зелені стежини. Городяни могли б на власні очі пересвідчитися, що болото — це не загниваюча місцина, а живий організм, багатий й прекрасний.
Серед водно-болотних угідь області варто згадати Буго-Деснянський загальнозоологічний заказник – водно-болотний комплекс, де гніздиться велика колонія сірої чаплі; Згарський загальнозоологічний заказник – ділянка річки Згар, де збереглися в природному стані водно-болотні угіддя, зростають сальвінія плаваюча, зозулинець блощичний. Зустрічаються ходуличник, копиця, коровайка; гідрологічний заказник "Барський", де невеликі глибини сприяють значному заростанню гідрофільною рослинністю серед якої зустрічаються відкриті плеса і острови. Орнітофауна нараховує 20 видів, серед яких поширені лиска, чирок, пастушок, бугай, очеретянка, кілька видів норців, крячки, чапель. Серед тваринного світу переважають ондатра, видра, ласка.
У 2015 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом "Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього".
На сьогодні в Україні більше двох десятків угідь, яким надано статус Рамсарських водно-болотних угідь міжнародного значення. |