Так що ж ми отримуємо, вдихаючи дим від вогнищ, розведених рукою дбайливих господарів?

Це: бенз(а)пірени, діоксини, важкі метали, ряд інших канцерогенних сполук, здатних викликати утворювання злоякісних пухлин та захворювання дихальних шляхів.
Загальновідомо, що при спалюванні будь-яких органічних речовин завжди утворюється сажа, її мікрочастинки дуже добре адсорбують канцерогенні речовини. Канцерогени, адсорбовані поверхнею твердих частинок сажі, діють на живі клітини сильніше, ніж ті самі канцерогени у чистому вигляді. В першу чергу це відноситься до бензоперену.
Варто окремо сказати про сумновідомі діоксини, які відносяться до стійких органічних забруднювачів та вирізняються надзвичайно високою токсичністю. Вони розчиняються у жирах і мають високий рівень проникнення. 2,3,7,8-тетрахлордибензо-p-діоксин за токсичністю переважає такі отрути, як синильна кислота, стрихнін, кураре, поступаючись лише ботулінічному, правцевому та дифтерійному токсинам. Його гранично допустима концентрація - 10−12 грама (0,0000000000001г) на кілограм речовини або на літр рідини!
Отруєння діоксинами найбільше вражає імунну систему людини, викликаючи такий самий імунодефіцит, як і при ВІЛ-інфікуванні, хоча й менш виражений. Може призвести до інших негативних впливів на здоров'я людей, які передаються наступним поколінням. Це руйнування ендокринних гормональних систем, особливо пов'язаних із статевим розвитком, шкідливий вплив на критичних стадіях розвитку ембріона; порушення розвитку імунної системи, що призводить до зростання чутливості до інфекційних захворювань.
Діоксини накопичується у жирі молока, включаючи грудне жіноче, м’ясі, яйцях, вершковому маслі, рибі, потрапляючи з продуктами в організм тих, хто їх споживає.
Діоксини завжди утворюються при застосуванні хлору і при будь-яких високотемпературних процесах. Навіть при палінні сигарети утворюється невелика кількість діоксинів. Діоксини стійкі до дії сильнолужного й сильнокислого середовища в некаталітичних умовах. Це призводить до їх накопичення у природі, оскільки період їх розпаду у ґрунті складає 10-20 років, а у воді біля 2 років. Діоксини мають високу термічну стійкість, ефективний розпад відбувається лише при температурах вище 1250 градусів Цельсія й часі більш, ніж 2 секунди. Їх термічний розпад при менших температурах є оборотним процесом, при 200-450 градусах Цельсія вони синтезуються знову.
Якщо ж у вогонь кидають уламки меблів, пластик, пластмасу, поліетиленові пакети, то в повітря разом з димом викидаються оксид вуглецю, ціановодень (синильна кислота), хлороводень, акролеїн, оксиди азоту, ароматичні вуглеводні.
Хлоровані поліароматичні вуглеводні, які містять такі високотоксичні и канцерогенні речовини, як діоксини та дибензофурани утворюються, якщо полімери, що містять хлор, спалюють при температурі, нижче 1100° C, Загалом при згоранні полівінілхлориду (ПВХ) утворюється біля 75 потенційно токсичних речовин.
При згоранні синтетичних матеріалів, що містять азот – нейлону, деяких акрилів, поліуретанових пін (поролону) – утворюються ціаніди. Якщо кисню достатньо, то ціаніди повністю руйнуються утворюючи водяну пару, вуглекислий газ та оксиди азоту (які теж є доволі отруйними речовинами). Але у вогнищі, вони, як правили, залишаються незмінними. Навіть при незначних кількостях, ціаніди уражають органи дихання й нервову систему людини.
Якщо у вогонь потрапляють уламки фанери, ДВП, ДСП, в атмосферу виділяються ціаніди и формальдегіди. При спалюванні деревини, покритою фарбою, що містить сполуки свинцю, ці сполуки потрапляють в організм людини через легені.
.
Що ж робити із сміттям, якщо його не можна спалювати?

Пластик, вироби з ДВП, ганчір'я, бляшанки — викидати у сміттєві контейнери. Закопувати таке сміття категорично не можна, дуже повільно розкладаючись, він багато років забруднює ґрунти токсичними речовинами.
Рослинні рештки найкраще складати у компостні ями.
Листя рослин, уражених шкідниками чи хворобами можна спалити, але невеликими кількостями та добре висушеними. Краще це зробити у пічці, де температура набагато вище, ніж у вогнищі, де викид небезпечних продуктів горіння зводиться до мінімуму.